Людина повинна

завжди пам’ятати,

відкілля вона пішла в життя.

О. Довженко

Тече й тече в глибину століть загадкова дорога історії. І кожна її ниточка пов’язана зі стінами рідної школи. І спільне, що об’єднує сьогодні усіх нас – це слово “школа”. Адже немає такої людини, у якої б не тьохнуло серце при слові “школа”. Без минулого немає майбутнього. І нашим обов’язком є не тільки зберегти історію школи, а й передавати її з покоління в покоління.

Перші згадки про школу висвітлені в книзі “Народное образование в Елисаветградском уезде в 1898 году”. Згідно цих даних, в 1874 році в селі Гнатівка була 4-ох класна земська школа, Любомирського повіту, Єлисаветградського уїзду. Навчалося в ній 40 учнів. Викладали такі предмети: російську і слов’янську мови, арифметику, “Закон Божий”. Школа працювала в дві зміни. В старших класах навчалися діти з сусідніх сіл – Вікторівки, Братолюбівки. Це переважно діти куркулів. Навчання було платне: по три карбованці з учня на рік.

Працювали такі вчителі:

Гнат Михайлович Дяченко – “попечитель” школи,

П.Купчевський – священник,

А.І.Баранецький - учитель

1935 рік. В селі збудовано нове кам’яне приміщення школи.
Школа отримала статус неповної середньої семерічної школи, що мала два ступені навчання: 1-4 класи, 5-7 класи.

До 1937 року в школі працювали гуртки по ліквідації неписемності . В 30-ті роки були створені піонерські та комсомольські організації.

Під час Великої Вітчизняної війни німецькі окупанти пограбували шкільне приміщення. Підлогу, двері, вікна, парти, стелю спалили, а частину приміщення віддали під конюшню. Під час швидкого відступу німці замінували школу, але підірвати не встигли. Після звільнення села від фашистсько – німецьких окупантів діти знову сіли за парти. В 1948- 1949 роках видано – 926 атестати зрілості. В класах вчилися учні різних вікових категорій.

Колгоспом “Рассвет”, приблизно в 1960 році, біля школи було побудовано шкільну виробничу майстерню , де проводили уроки трудового навчання . В цьому приміщенні знаходилась шкільна їдальня

В 1974 році поряд зі школою було побудовано гуртожиток , де проживали діти з сусідніх шкіл .

1956 рік – навчалося 308 учнів;

1958 рік – навчалося 289 учнів;

1960 рік – навчалося 259 учнів;

1963 рік – навчалося 330 учнів і працювало 27 учителів

1972 рік – навчалося 300 учнів і працювало 22 учителів.

Початок нової історії

На сходці села в 1984 році прийняли рішення про будівництво нового приміщення школи. Замовили проектну документацію на 390 учнів. Будівництво вів підрядчик помічнянського міжколгоспстрою – Граданович Ю.В. Основоположниками ідеї будівництва нової школи стали голова колгоспу ім. Куйбишева Мізецький О.В., директор школи Мацаєнко Г.Ф. та ветеран праці Кузьменко П.А.

1 вересня 1987 року навчання розпочалося в приміщенні нової школи. Перший дзвінок давав випускник 10 класу Мацаєнко Віталійта учениця 1 класу Шевченко Оксана.